Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Бро, а моя жизнь просто психоделический путь, сэм! И вот я решил поделиться с тобой одним из своих исторических бзикнувшихся приключений. Взял и хрустанул закладку, а потом пошел в аквапарк, да-да, на воду танцевать! И этот рассказ будет на тему, как я купил кодеин, а потом отправился в место, где закружился водный экстаз!
Дело было так, я сидел в своей засранной коммуне, думал, как бы мне подзаправиться. Вот тут-то и звякнул мой друг-наркоман, с таким голосом, будто под лампочкой дымит. Он мне сказал, что есть прекрасный новый хруст, кодеин! И тут же мне в голову пришла идея: "Почему бы не сгонять в аквапарк и там зажигать на волнах под влиянием этого всемогущего хруста?"
Так что мать его, я рискнул. Он практически кидал меня каждый раз, но я был настолько затянут, что не обращал внимания. Каждая закладка кодеина была для меня волшебством - этот гадкий порошок превращался в мою жизненную силу.
И вот я уже в аквапарке, искоса гляжу на свою тян, которая чертовски привлекательна даже в мокрых шортах! Я чувствовал себя как настоящий покоритель волн, будто съел миллион хрустов и стал непобедимым!
Мы вместе с друзьями стояли на границе бассейна, где начинается зона с волнами. Волнительные ожидания, как после подзаправки, охватывали меня, и я ждал, когда же начнется эта экстатическая водная вечеринка.
И вот она, первая волна набирает силу и накатывает на нас! Мы вперед, и, блять, словами не передать, какое это ощущение! Ты просто плывешь на этой эйфорической волне, будто паришь в невесомости! И тут мои друзья начинают танцевать на воде, словно акулы на топливе закладки хруста!
А я, ты понимаешь, не мог остаться в стороне. Я тоже кидаюсь в пляс. Мое тело поддается ритму волн, и я превращаюсь в настоящую горячую пляжную тварь. Мои движения становятся психоделическими, словно я в другой реальности, в танце с самим собой.
Когда заканчивается первая волна, я ни секунды не задумываюсь и бегу обратно, чтобы подзаправиться кодеином. Время между волнами проходит неестественно медленно, и я не могу дождаться следующей дозы волнового экстаза!
А друзья продолжают танцевать, словно пьяные космические коты, а я снова на волне, словно летаю во сне. Под воздействием кодеина я становлюсь одной из тех счастливых птиц, которые летают в облаках, беззаботно и безумно счастливо.
Но к сожалению, все хорошее когда-то заканчивается. Моя доза кодеина подходит к концу, и я понимаю, что это был лишь миг безумства, спрятанный в аквапарке. Я возвращаюсь в реальность, и все это ощущение волшебства исчезает. Но знаешь что, бро? Даже если эта закладка кодеина была временной иллюзией, аквапарк остается местом, куда я могу снова пойти, чтобы почувствовать себя живым и свободным. Хотя и без кодеина.
Так что помни, в жизни нужно искать свои волны, свои моменты счастья и подзаправляться не только наркотиками, но и настоящими эмоциями!
